До початку 2021 року підприємство «Кримський титан», що знаходиться на території окуліровать Криму регулярно отримувало основну сировину – ільменіт виробництва Іршанського ГЗК через нехитру схему реекспорту за допомогою перевалки його в портах країн Чорного і Середземного морів – Румунії, Туреччини та Єгипту. Мова йде про ту саму схему, яку розробили і поставили на конвеєр ще при одіозних топ-менеджерах «ОГХК» – Журило і Перцева. Незважаючи на безліч кримінальних справ, порушених різними правоохоронними органами, ще жодне з них не було доведено до розуму.
Після того як у другому кварталі 2021 року в черговий раз змінився менеджмент «ОГХК» і поставки ільменіту за сірими чорноморсько-середземноморським схемами були припинені, підприємство в м Армянську стало відчувати серйозний дефіцит сировини. Налагодити постачання, які були б альтернативою українським, виявилося не так-то просто, оскільки багато іноземні виробники побоюються поставляти концентрат в Росію і Крим через існуючі санкцій США і об’єднаної Європи. Простий такого індустріального гіганта як «Кримський титан» щомісяця приносить власникам багатотисячні збитки і створює соціальну напруженість. Тільки з квітня по серпень підприємство втратило кілька десятків мільйонів доларів, не рахуючи недоотриманого прибутку і виплати обов’язкових платежів і податків.
Єдиний вихід з ситуації, що склалася – реанімувати схеми експорту з України, нехай навіть з додатковими корупційними і логістичними витратами. Але як це зробити, якщо не лояльний менеджмент «ОГХК» перенаправив титанові експортні потоки в США, Китай, Індію і Японію, а сам бенефіціар перебуває під санкціями РНБО України і пильним наглядом ФБР США? …
Вибір не великий і тут як не можна до речі виявилося сировину власного Міждуреченского ГЗК і відпрацьовані схеми поставок Журило-Перцева. Так, частина Межиріченського ільменіту стала продаватися на експорт до Чехії для компанії «Precheza AS» через компанію «Osstor GmbH» в власників якої вказані сам Перцев та його дружина.
Важливе пояснення: На ринку компанії «Osttor Beteiligungs- und Handelsgesellschaft mbH» і «Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG» відомі як компанії однієї групи. Остання боржник АТ «ОГХК» в сумі 38 млн. Доларів і є фігурантом кримінальних справ НАБУ, в яких встановлено, що це компанії Перцева і Журило. Osttor також був покупцем продукції АТ «ОГХК» в період до зміни керівництва ФДМ України навесні 2020.
Схема поставок титанової сировини в Росію і Крим через компанію Перцева-Журило Osttor Beteiligungs- und Handelsgesellschaft mbH
Система зв’язків компаній постачальників і споживачів АТ «ОГХК» зі структурами Журило Р. і Перцева Ю.
Зараз замість ліквідованого AdelisLLP місце зайняла DefessaTransFZE, UAE. Тільки частина операцій з продажу сировини за зниженими цінами компаніям ADELIS LLP і Bollwerk стала предметом кримінальної справи НАБУ і вже в стадії розгляду звинувачення у Вищому антикорупційному суді України.
З 2016 по 2021 р Журило і Перцев продовжували вимивати оборотні кошти з «ОГХК» і купувати сировину за заниженими цінами для Bollwerk і Defessa Trans F.Z.E Обгрунтованість закупівельних цін НАБУ і САП так і не була розслідувана. Обсяги закупівель за цей період склав близько 5 млрд. Грн., А кожна компанія отримувала контракти на суми від декількох десятків млн. До 2,4 млрд. Грн. В даний час Defessa Trans F.Z.E продовжує пропонувати продукцію АТ «ОГХК» на зовнішніх ринках.
Отже, за комісію в розмірі кілька десятків доларів на кожній тонні сировини, через сірі схеми реекспорту, ільменіт далі потрапляв вже кінцевому споживачеві – «Кримському титану».
Наприклад, уже в червні 2021 р з Одеси відплив судно «Arucas» на борту якого було трохи більше 5 тис тонн ільменіту виробництва Межиріченський ГЗК. За коносаменту було завантажено 5064 МТ. Вантажомісткість судна 5830 МТ. Власник вантажу по коносаменту компанія по портовій логістиці і перевантаження, а не реальний покупець і одержувач вантажу. За документами кінцевим пунктом вивантаження стояв порт Роттердама. Однак детальний аналіз карго-плану цього судна і його переміщень (через загальнодоступні сайти для відстеження переміщення суден) показав, що в Роттердамі, не заходячи в сам порт, це судно провело менше доби і далі перемістилося до польського Гданську, де простояло на рейді біля 11 годин і потім пройшло для вивантаження в порт Санкт-Петербурга. За звітами порту судно прибуло 30 липня і простояло там під вивантаженням і навантаженням до 6 серпня …
Оскільки «тест» нового шляху поставок українського ільменіту з Межереческого ГЗК в РФ і Крим пройшов успішно і цілком непомітно для українських правоохоронців, тепер варто очікувати збільшення партій і нових відправок.
В історії про затребуваність ільменіту Межиріченський ГЗК серед Європейських споживачів, які чекають-не дочекаються нових поставок в порту Роттердама, можуть повірити хіба що зовсім некомпетентні чиновники, корумповані правоохоронці і зовсім вже заангажовані експерти. Справа в тому, що жоден європейський споживач ніколи не використовував у своєму виробництві цей продукт через його низьку якість (набагато нижче ільменіту з Ірші – TiO2 на рівні 50-52%) і високих домішок. Для приведення цієї сировини у відповідність з європейськими технологіями виробництва буде потрібно більше року на проходження всіх процедур гомологацію і абсолютно необгрунтовані витрати. Та й хто з європейців захоче зв’язуватися з продукцією DF Group, бенефіціар якої знаходиться під санкціями і вже кілька років чекає екстрадиції в США? ..
Схоже, що з поставками ільменіту для Фірташа не гребують працювати тільки продажні українські правоохоронці та чиновники.
#stoppolitcor
