Протягом останніх чотирьох років на посаді члена правління з розвитку інформаційних технологій банку «ПриватБанк» змінилося три фахівця. Однак, масштабні збої в роботі електронних систем банку тривають.
Місце, звідки гниє риба, загальновідоме. Тому найчастіше відсутність успіху в роботі команди зв’язується з відсутністю навичок і управлінських талантів у керівника. Адже, в кінцевому рахунку, клієнти зацікавлені у швидкій, комфортній, безпечній і безперебійній роботі ІТ-сервісів банку. Саме ці сервіси протягом останніх років із завидною регулярністю «лежали, висіли і падали», але так і не змогли «віджатися і підтянутися».
З початком націоналізації банку «ПриватБанк» в 2016 році в команду членів правління увійшов Олександр Дрелінг. Період його керівництва структурою інформаційних технологій запам’ятався клієнтам банку масштабними збоями в роботі терміналів, інтернет-банку «Приват24», систем електронних платежів. Інтернет-архіви рясніють ілюстраціями «обліко морале» А. Дрелінга: шашлики на балконі, розпиття спиртних напоїв і флірт із співробітницями в робочий час. Таке ставлення директора до роботи викликало обурення у працівників. Тож не дивно, що кількість збоїв електронних сервісів банку в період «роботи» А. Дрелінга набуло лавиноподібного характеру.
Певний час А. Дрелінг поєднував посаду ІТ-директора з посадою голови тендерного комітету банку. Скандал призвів до усунення Дрелінга від виконання функцій глави тендерного комітету, наказом Голови правління банку «ПриватБанк» Петра Крумханзла.
У лютому 2019 року після відставки А. Дрелінга, членом правління з розвитку інформаційних технологій банку «ПриватБанк» став Андрій Гриценюк, який, пишався, що «лідерство банку «ПриватБанк» на українському ринку диктує ринку тренди його розвитку», і, як ІТ-директор , своїм завданням бачив «створення найбільш комфортних умов як для базової команди розробників, так і для команд внутрішніх стартапів». Однак, продовжився лише тренд падінь ІТ-сервісів банку, а обіцяні комфортні умови і тотальна діджіталізація так і не відбулися, тому що Гриценюк на початку осені 2020 року пішов із займаної посади, залишивши у спадок структуру електронних збоїв.
Напевно, керуючись давньою традицією «кликати Рюриковичів», коли свої не справляються, правління банку запросило польського фахівця Марюса Качмарека зайняти посаду заступника голови правління «ПриватБанк» з операційних питань.
Одночасно з цим, в ході реструктуризації, правління банк скасував посаду ІТ-директора, включивши всі посадові повноваження в коло компетенції операційного директора. Вступ на посаду зарубіжного топ-менеджера напередодні новорічних свят ознаменувся … черговим масштабним збоєм системи «Приват24»! М. Качмарек, як і його попередники, має значний послужний список. Однак, перелік заслуг ще не робить фахівця професіоналом в області управління і керівництва. Робочі періоди кожного з ІТ-директорів банку склали історію регулярних збоїв електронних сервісів. Очевидно, банк потребує досвідченого ІТ-керівника, здатному не тільки ставити високі цілі, але і вміти вирішувати конкретні завдання на шляху до цих цілей. Багаторічні неполадки ІТ-сервісів банку тільки підтверджують наявність ситуацій, коли дійсно «кадри вирішують все», і коли саме від управлінського професіоналізму залежить, чи зможе «ПриватБанк» досягти заявлених ним стратегічних цілей «надання послуг світового класу фізичним особам».
#stoppolitcor
