Комітети ВР — що це і якими вони будуть

Парламентські комітети — це групи з нардепів, зібрані для законопроєктної роботи у певних напрямках. Це такі внутрішні органи Верховної Ради — і кожен відповідає за певну сферу. Нерідко назви комітетів схожі за назвою із міністерствами, але це не означає, що вони дублюють одне одного, — адже міністерства не виконують законодавчої функції.

Комітети ВР потрібні для того, щоб кожній сфері приділялося достатньо уваги, вони виконують роль певного фільтра для законодавчих нововведень у своєму секторі. Комітети здійснюють попередній розгляд законопроєктів, ініціюють створення проєктів під певний запит або проблему.

Передбачається, що до складу профільних комітетів мають входити не просто депутати за квотами, а експерти, котрі добре обізнані у питанні. До речі, про квоти — є заборона на монополію всередині комітетів. Це означає, що комітет не може бути повністю сформований із представників однієї фракцій. Більш того, очільники, заступники та секретарі комітетів не можуть бути всі однопартійцями.

Кількість членів комітету може варіюватися від 5 до 34 чоловік. “Розмір”, а також кількість самих комітетів визначає ВР. Найбільше комітетів було в Раді сьомого скликання — 29. У третьому скликанні їх було 23, і чинний парламент теж пішов шляхом компактності.

Першого ж парламентського дня було названо комітети та їх очільників:

  1. Аграрної і земельної політики — Микола Сокольський (“Слуга народу”).
  2. Антикорупційної політики — Анастасія Красносільська (“Слуга народу”).
  3. Бюджету — Юрій Арістов (“Слуга народу”).
  4. Гуманітарної та інформаційної політики — Олександр Ткаченко (“Слуга народу”).
  5. Екологічної політики та природокористування — Олег Бондаренко (“Слуга народу”).
  6. Економічного розвитку — Дмитро Наталуха (“Слуга народу”).
  7. Енергетики та житлово-комунальних послуг — Андрій Герус (“Слуга народу”).
  8. Здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування — Михайло Радуцький (“Слуга народу”).
  9. Зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва — Богдан Яременко (“Слуга народу”).
  10. Інтеграції України з Європейським союзом — Іванна Климпуш-Цинцадзе (“Європейська Солідарність”).
  11. Молоді та спорту — Андрій Кожем’якін (“Батьківщина”).
  12. Національної безпеки, оборони та розвідки — Олександр Завітневич (“Слуга народу”).
  13. Організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудівництва — Андрій Клочко (“Слуга народу”).
  14. Освіти, науки та інновацій — Сергій Бабак (“Слуга народу”).
  15. Прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин — Дмитро Лубінець (позафракційний).
  16. Правової політики — Ірина Венедиктова (“Слуга народу”).
  17. Правоохоронної діяльності — Денис Монастирський (“Слуга народу”).
  18. Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України — Сергій Кальченко (“Слуга народу”).
  19. Свободи слова — Нестор Шуфрич (“Опозиційна платформа — За життя”).
  20. Соціальної політики та захисту прав ветеранів — Галина Третякова (“Слуга народу”).
  21. Транспорту та інфраструктури — Юрій Кисіль (“Слуга народу”).
  22. Фінансів, податкової та митної політики — Данило Гетманцев (“Слуга народу”).
  23. Цифрової трансформації — Михайло Крячко (“Слуга народу”).

Чимало галасу здійнялося навколо Шуфрича в якості голови комітету з питань свободи слова. Детальніше: https://politcor.net/neugodnyj-shufrich/

#stoppolitcor #вибори2019 #выборы2019

Читайте також
Кадрові рішення Кабміну
Сьогодні у КМУ були призначення, звільнення, узгодження та оголошення конкурсів на посади. Призначення: голова правління НАК "Надра України" — Тарас…
Детальніше
"Слуги народу" зареєстрували у раді законопроект про особливий статус Донбасу
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує зміни до статті 1 закону України "   Жодної федералізації, контроль над кордоном…
Детальніше
Перша прес-конференція мовного омбудсмена
27 листопада Тетяна Монахова була призначена урядом уповноваженою із захисту державної мови. Згідно закону, повноваження вона отримає тільки наприкінці весни…
Детальніше
Пенсії-2020: як зміняться вимоги до стажу і розмір виплат
В Україні триває пенсійна реформа, що припускає, зокрема, поступове збільшення стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, і пенсійного віку для…
Детальніше
Додати коментар

Наші партнери