У своїй першій президентській промові Зеленський прохав не робити з нього культ.
“Я дуже хочу, щоб в ваших кабінетах не було моїх зображень Не було моїх портретів. Тому що президент – не ікона, не ідол. Президент – не портрет”.
Офіційних портретів Зеленського дійсно немає. Є, звісно, неофіційні, але це вже особисте бажання кожного. “Зобов’язаловки”, коли кожна установа, в том числі середні школи, повинні були на свої кошти закупляти портрети президента, вдалось позбутися.
Наприклад, портрети Порошенка продавали не тільки на папері та полотні, але й у бурштині: формат А4 тягнув на 1000 грн. Один із таких портретів у 2015 році прикрашав кабінет тодішнього керівника УМВС у Волинській області Петра Шпиги. А портретом Януковича український пенсіонер Генадій Чуйко лікував неврози, головні болі, безсоння та імпотенцію — цілитель-самоучка стверджував, що в президента сильна енергетика й узагалі Янукович із роду шаманів.
Мракобісся й відголоски радянського культу особистості, здавалося б, йдуть у минулого, але популярність Зеленського задає нові тенденції.
Матрьошки, арт-портрети, гіпсові фігурки, принти на одязі й навіть татуювання — такі “зелені” настрої спостерігаються в Україні.
#stoppolitcor #вибори2019 #выборы2019
